- розглядання
- —————————————————————————————розгляда́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розглядання
Смотреть что такое "розглядання" в других словарях:
розглядання — я, с. Дія за знач. розглядати 1 3) … Український тлумачний словник
критика — (розглядання й оцінювання когось / чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб); критиканство (дріб язкова, упереджена критика); голобельщина (надто груба критика, яка відзначає лише неґативне); рознос (суворе повчання); докір, дорікання (на… … Словник синонімів української мови
акомодація — ї, ж., спец. 1) Пристосування до чого небудь (напр. до нових житлових умов). 2) Пристосування артикуляції голосного й приголосного, що стоять поряд. 3) У гістології – зміна форми і співвідношення клітин у тканинах у процесі пристосування до… … Український тлумачний словник
бінокль — я, ч. Оптичний прилад з двох паралельних, з єднаних між собою зорових трубок для розглядання віддалених предметів … Український тлумачний словник
витрішки — ів, мн., розм. Витріщання очей; розглядання кого , чого небудь. •• Ви/трішки продава/ти нічого не роблячи, дивитися, роздивлятися навкруги … Український тлумачний словник
дихроїзм — у, ч. Властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення залежно від напряму розглядання їх у білому світлі … Український тлумачний словник
зоровий — а/, е/. 1) Стос. до зору (у 1 знач.). •• Зорова/ вісь лінія, що сполучає передній і задній полюси очного яблука. Зорова/ лі/нія лінія, яка сполучає точку фіксації об єкта і центральну ямку сітківки. Зорові/ ілю/зії несправжні, спотворені образи… … Український тлумачний словник
кінетоскоп — а, ч. Апарат для розглядання фотознімків, які швидко змінюються і створюють враження, що знятий об єкт рухається … Український тлумачний словник
лупа — I л упа и, ж. Оптичний прилад, що являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей. II луп а и/, ж. 1) Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. 2)… … Український тлумачний словник
мегаскоп — а, ч. 1) Оптичний інструмент для розглядання дрібного коштовного каміння. 2) Те саме, що епіскоп … Український тлумачний словник
